З “швидкістю світла” ЗМІ розтрубили щодо появи законопроекту, яким пропонується скасувати приставку до імені громадянина “по-батькові”.

Автором даного законопроекту записали депутата ВРУ Валерія Пацкана.

До даної теми активно підключились популісти… ой, вибачте… євроінтегратори, вказуючи на те, що використання “по-батькові” давно носить рудиментарний характер, який родом із Радянського союзу.

Багато хто вважає, що у європейців не буває по батькові, і їм взагалі важко зрозуміти, що це таке.
Кажуть, в одному з французьких словників було написано ось так: «Іван Грозний, російський цар, за жорстокість прозваний Васильовичем»!

У дійсності ж, приставка “по-батькові” у європейців Є, і існує навіть ціла європейська країна, де у людей є імена та по батькові, а прізвища просто заборонено мати спеціальним законом 1924 року!
Не вірите? Це Ісландія.

Тут чомусь вирішили, що прізвище – чисто дворянська приналежність, щось по типу герба. І немає чого одним ісландцям виділятися від інших! На щастя, в Ісландії людей небагато, кожного знаємо, та ще з родоводом на тисячу років назад…

По-батькові існує і в Азії: класичні арабські імена включають в себе частку ібн: Ібн Гуссейн означає “син Гуссейна”. Однак, цікаво, що у арабів існує ще одна частинка – Абу, яка означає “батько”. Повне ім’я араба записується приблизно так: Абу-Алі Гасан ібн Гуссейн, тобто Гасан, син Гуссейна і батько Алі.

Правда, не у кожної людини обов’язково буває син – так що ж, нещасному арабу ходити тільки по батькові, без величання по нащадку, як якомусь безбородому холостяку? Вони і тут знайшли вихід: якщо є дочка, можеш називатися Абу-Бекр (“батько дівчини”).

Якщо вже й з дочками не щастить, що ж, хто заважає араба вигадати квітчастий псевдонім: “батько світу”, “батько радості”, “батько бороди”… Тільки ж і насмішники-сусіди могли приклеїти людині звання гостріше: «батько собак» або «батько бліх».

Ви можете знайти по батькові там, де зовсім не очікуєте: в словнику особистих імен. Леонід – син Леона, Антонида – дочка Антона, Степанида – дочка Степана. Застосування грецького суфікса – “ід” куди ширше, ніж просто по-батькові.

Так, нащадків Чингісхана, а не тільки його синів вчені називають чингізідами (порівняйте з Рюриковичами і Гедиміновичами). Воєначальник Олександра Македонського Птолемей, син Лага, який став правити в Єгипті, поклав початок династії Лагідів, яка закінчилася зі смертю Клеопатри.

Точно так і латинський суфікс – Іан показував, що Еміліан – син Емілія, а Юліан – син Юлія.

Шотландські Мак-Грегор і Мак-Інтош теж представляють по батькові, вірніше, кланове (родове) ім’я у формі батькові: син Грегора, син Інтош. Схоже значення має ірландська частка «О»: О’Коннор, О’Тул – син Коннора, син Тула.

Ну, закінчимо із лікбезом.

Самим цікавим, виявилось зовсім інше, а саме спростування самим гр.Пацканом наміру і наявності у природі такого законопроекту!!!

Пан Пацкан заявив:

“Шановні журналісти! Кілька днів несподівано для мене самого в ЗМІ почала поширюватися інформація про те, що у Верховній Раді зареєстрований законопроект про скасування по батькові. Ініціатором назвали мене і навіть наводять цитати, де я, нібито, стверджую, що це загальносвітова практика і я вважаю, що до неї має прийти й Україна.

Відповідально стверджую: це неправда.

Припускаю, що плутанина виникла через законопроект “Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на зміну по батькові)», який був зареєстрований ще 4 лютого 2015 року.
Мова йде про право на зміну по батькові, а не скасування по батькові. Я пропонував (і все ще пропоную) доповнити статтю 295 Цивільного кодексу України положеннями, які дозволяють фізичній особі змінювати не лише своє прізвище та (або) ім’я (як це передбачено у чинній редакції цієї статті), а й по батькові.”

Отак, у дійсності, навіть на державному рівні, працює феномен “зіпсованого телефону”, у часи популістів та їх реформ…

Валентин Дупак, юрист/правозахисник, Рівне

Читайте також юридичну аналітику нових покарань за порушення Правил дорожнього руху.