Французька преса звернула увагу на зустріч Володимира Путіна і Башара Асада, яка відбулася в Сочі, не чекаючи від неї нічого доброго. На думку Le Monde, союзники готують відповідь Заходу, який намагається з’ясувати подробиці застосування в Сирії хімічної зброї та запобігти таким речам в майбутньому. Питання про подальший політичний устрій цієї країни теж не знято з міжнародного порядку, хоча Європа і США зараз не наполягають на негайному уході Асада. Тим ні менш, черговий етап мирних переговорів під егідою ООН має відбутися в Женеві 28 листопада, що, мабуть, і змусило Москву і Дамаск обговорити спільний план дій. Хоча навряд чи вони зможуть придумати щось нове і, як зазвичай, пустять в хід випробуваний арсенал засобів на кшталт міркувань про легітимність сирійського президента, який один стоїть на шляху ісламських радикалів.

Французьке видання розглядає офіційний візит Башара Асада в Росію, як публічну демонстрацію підтримки з боку останньої як перед самітом в Женеві, так і напередодні зустрічі представників сирійської опозиції, яка проходить сьогодні в Ер-Ріяді. Яким чином наполегливий захист Асада в’яжеться з не менш нав’язливим наміром дружити з Саудівською Аравією, яка прямо підтримує його супротивників, неясно. Але російська зовнішня політика останніх років взагалі позбавлена логіки. Досить сказати, що Путін привітав сирійського лідера з наближенням закінчення військової операції проти терористів. Але якщо навіть російські військові відправляться додому (у що віриться насилу), вони мають мало відношення до взяття Ракки і майже повного розгрому Ісламської держави. Нагадаємо, що ключова роль у звільненні «столиці» ІГІЛ належала французам. Втім, можна не сумніватися, що кремлівська дипломатія і пропаганда представлятимуть ситуацію у вигідному для себе світлі.

Le Figaro, в свою чергу, зазначила, що для Путіна позиція Європи і США щодо режиму Башара Асада пояснюється страхом входження Сирії в російську зону впливу, як прямо написала газета, «русскій мір». У всякому разі, російський президент прямо висловив намір домовитися з Дональдом Трампом, якого, мабуть, вважає відповідальним за позицію колективного Заходу. Те, що його обіцянки налагодити відносини з господарем Білого Дому давно викликають стійкі асоціації з «китайськими попередженнями», Путіна, схоже, не хвилює. Як і те, що на тлі скандалів, пов’язаних з російським втручанням в волевиявлення американців, британців, французів, німців і каталанцев, будь-які переговори з Москвою крім публічних для західних лідерів просто неможливі.

Втім, це не єдина проблема, яка чекає Путіна. Le Figaro зазначає, що йому належить бесіда з лідерами Ірану і Туреччини, позиції яких по Сирії є діаметрально протилежними. І навряд чи такий жорсткий політик, як Реджеп Ердоган готовий танцювати під кремлівську дудку.

Галина Кирилович

Нагадаємо, нещодавно Росія в черговий, ось уже десятий раз, перешкодила початку розслідувань щодо використання в Сирії хімічної зброї.