Якийсь час назад. “Ураган, тайфун, цунамі, – шепотів я собі, коли дивився трейлер” Атомної блондинки “- Йти і дивитися. Ні! Бігти і дивитися! У перший же день!”. Щоб не складати враження про фільм до перегляду, я нічого про нього не читав та не дивився більше. І на фільм йшов як на ураганний бойовик за коміксом (а ні, десь же я дізнався, що він за коміксом… звідки?)

Вчора. Розуміння того, що фільм – це не атракціон мочилова і трюків прийшло не відразу. Спочатку було здивування і багато-багато питань “а коли ж будуть всіх тогоцього?”. Спочатку фільм здавався нудним, затягнутим і навіть були думки подрімати. Але в кінці-кінців, сюжет взяв гору над очікуваннями, і фільм виглядав цікаво. Із залу я виходив задоволеним побаченим. Не в захваті, але задоволеним.

Сьогодні. А зараз давайте розберемося. Перший, єдиний і головний мінус фільму, на мою думку – це неправильне його позиціонування під час реклами. Його робочою назвою було “Найхолодніше місто” – оригінальна назва коміксу, за яким він знятий. Детективного коміксу, в якому головна героїня розплутує складний клубок інтриг, в пошуках подвійних агентів. І фільм НЕ БОЙОВИК! Це – шпигунський детектив, і оригінальна назва підійшла б йому все таки набагато більше. Бачив, як із залу вийшли кілька людей у першій половині фільму, і я їх розумію – вони прийшли дивитися на крушілово-мочилово-сексілово під попкорн і пиво. А тут виявилося необхідним включати мозок і стежити за сюжетом. А тепер про все інше.

Режисер фільму – Девід Літч (не плутайте з Девідом Лінчем, дідок тут ні до чого), який зняв до цього “Джон Вік” (першу частину) і знімає також “Дедпул-2”. Сам Девід, каскадер в минулому і дублер таких товаришів, як Бред Пітт і Жан-Клод Ван Дамм, розуміється на трюках, що, до речі, видно було ще по “Джону Уіку”. Шарліз Терон, як і Кіану Рівз раніше, готувалася до фільму в його власному спортивному залі, під пильним наглядом режисера. І треба сказати, що вплив цих тренувань помітний.

До речі, на відміну від “Джона Уіка”, бойові сцени в “Атомній блондинці” куди більш натуралістичні. Деякі, правда, після такої заяви відразу ж питають, що ж натуралістичного в тому, як легко тітонька побила поліцейських? Відповідь на це проста – не “тітонька”, а підготовлений агент і майстер рукопашного бою, про що було сказано на самому початку фільму. І при зустрічі з агентами з порівнянним рівнем підготовки, вона моментально стала відчувати деякі проблеми, але не буду робити спойлери.

Сюжет фільму досить цікавий, він рясніє несподіваними поворотами, як і належить шпигунського детективу. Але моментами все таки прослизає якась затянутость, однак тут я не можу об’єктивно судити, оскільки нагадаю – починав дивитися як бойовик, з абсолютно іншими очікуваннями.

Акторська гра на високому рівні – а чого ще чекати від такого складу? Що Гудмен, Терон або Макевой налажають? Фільм хороший також тим, що навіть другорядні або епізодичні персонажі тут яскраві і харизматичні, один тільки Тіль Швайгер чого вартий. До того ж цікаво спостерігати за сходженням нової зірочки – Софії Бутелли, яка, як відомо – жінка з синіми пальцями. Уже помітно краще, свою роль відіграла відмінно.

Рецензії та реакція з-за поребрику – доставляють окреме ні з чим не порівнянне задоволення. Оскільки: “в минулий уїк-енд вітчизняним глядачам пропонувалося захопитися в «Дюнкерку» доблестю англійських військових, які проявили героїзм у Другій світовій війні. У ці вихідні нам потрібно насолодитися професіоналізмом англійської знову-таки розвідки, яка вустами Шарліз Терон переможно заявляє: “Я зробила все, щоб зруйнувати ваш режим! ..” – які ж вони милі, погодьтеся. Шарліз Терон – колода, яке грає трохи гірше Буратіно, Джон Гудман – старе пердло, яке знімається у всякому шлаку, Макевой – випадково блиснувша в “Спліті” посередність, а найголовніше – невже творці, коли знімали цей фільм, думали, що він сподобається в Росії?.. Господи, тільки про це й думали. Хвилювалися. Переживали.

Резюме. Якщо ви чекаєте від фільму безперервний екшн, мінімум сенсу і максимум дій – це не той варіант. Це детектив з досить складним сюжетом і ефектними бойовими сценами. І я рекомендую йти і дивитися його з відповідним настроєм. Він того вартий.
Віктор Сокуренко