Відносини між США та РФ знову впливають на світовий клімат. Хоча до холодної війни далеко, імперські амбіції Кремля не дають надії на спокій у світі.

Конгрес США ухвалив рішення про санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї, продемонструвавши, що заокеанська парламентська демократія жива. Коли за рішення голосує під 100% конгресменів, президентське вето на нього навряд чи доцільне. Впевнений, це розуміють у оточенні Дональда Трампа, попри те, що Конгрес позбавляє його права одноосібно скасовувати санкції проти Росії та фактично формує нову «ось зла».

Кремль відповів на рішення Конгресу асиметрично, оголосивши про скорочення кількості американських дипломатичних представників у Росії на 755 осіб та відмову у використанні складів та дачі у Срібному Бору. Діючий посол США в Росії Джон Тефт висловив протест проти рішення, а колишній посол Майкл Макфол зауважив, що такої кількості американських диппредставників у Росії просто немає. РФ фактично відповіла на санкції, що були здійснені на фініші президентства Обами після звинувачень у втручанні в американські вибори, і це запізнення виглядає показовим. Розчарування Трампом стає у Росії лавиноподібним.

Віце-президент США Майк Пенс у Таллінні наголосив на неприйнятності підтримки Росією злочинних режимів та її дій в Україні. Він наголосив на підтримці Штатами їхніх європейських союзників. З огляду на якість російсько-естонських відносин, столиця балтійської країни була для такої заяви обрана невипадково.

Путін та його оточення і надалі живуть у ілюзіях стосовно спроможності кинуть виклик Сполученим Штатам, мислять у форматі радянсько-американської конкуренції. Проте ця сторінка міжнародних відносин перегорнута, як і зжмакана діями Кремля чернетка про можливість «перезавантаження» відносин між Москвою та Вашингтоном. Тривожить лише переконання Путіна у тому, що на українській території він веде війну з Штатами. І цей факт змушує усіх, хто відповідає за безпеку України, бути пильними.

Євген МАГДА