Його син грав на синтезаторі біля київської станції метро “Золоті Ворота”. Перехожі посміхалися молодій людині, батько з любов’ю дивився на сина. Але жителю будинку неподалік не сподобалася музика. Або не сподобалося те, що музика була гучною. Або хлопець не сподобався. У будь-якому випадку, чоловік вийшов на вулицю та почав качати права. У досить грубій формі він запропонував хлопцеві заткнутись та піти за відомою адресою. Батько заступився за сина, як зробив би будь-який нормальний батько. Чоловік дістав ніж та вдарив батька в серце. Смерть.

Так закінчилося життя Сергія Олійника, колишнього начальника розвідки 1-го батальйону 54 бригади, засновника та голови Всеукраїнського союзу воїнів АТО. Він воював під Донецьком, був відмінним командиром, безкомпромісним та принциповим. У всьому.

Вбивця намагався втекти, але його зловили й затримали. Судитимуть і, звичайно ж, посадять. Редакція Bereza Today приносить свої співчуття рідним та близьким загиблого, ми сумуємо разом з вами. Світла пам’ять Герою.

P.S. Вбити тому, що закурив. Вбити тому, що дратує. Вбити тому, що голосно грала музика. Вбивство не тільки злочин, а й смертний гріх. Не грішіть. Пам’ятайте про те, що ви люди, а не дикі тварини.

Ярослав Олійник, син загиблого:

“22 червня, вчора о 20.30 на Золотих Воротах у центрі Києва вбили ножем в серце мого батька, коли я грав на фортепіано … у нас немає слів ………. Мій батько був героєм не тільки на війні, коли кожен день ризикував своїм життям, заради нашого з вами майбутнього. Він був героєм для нас з мамою все життя, і ми це завжди знали … Вчора він віддав своє життя, захищаючи мене ………………. У 2015 році мій тато пішов на війну добровольцем, в 56 років, як би це було не складно, він вважав це своїм обов’язком. Він пережив рік війни, пережив розтяжки, які не помітив відразу і зняли за лічені сантиметри у його ніг, він пережив обстріли з міномета, артилерії, граду. Але він не пережив коли на його сина підняли руку !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Папа назавжди залишиться для мене прикладом того, як потрібно себе вести, чого потрібно прагнути, як треба любити, і як справедливо жити. Чесніше людини, ніж мій батько я ніколи не бачив і не знав. Він завжди боровся за справедливість, в політиці проти корупції, проти підставних чиновників, проти вічної брехливої пропаганди, проти покидьків, які гуляють на свободі та вбивають в центрі Києва ні в чому невинних людей. Люди, цінуйте своїх близьких зараз, в цей момент. Любіть, не думаючи, говорите про це, робіть приємно, тому, що цей момент може бути останнім !!! Я не встиг батькові вчора сказати як я сильно його люблю, я запізнився.

Інформація про час прощання і про похорон буде додатково пізніше …..”