З’їзд «Народного фронту», який пройшов у минулу суботу, привернув чимало уваги гучними заявами та обіцянками. Говорити та обіцяти для політичних партій в Україні – звична справа, а от яке підгрунтя для цих дій?

Лідер «фронтовиків» Арсеній Яценюк закликав провести зміни до Конституції, щоб перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку. Про цю потребу багато та часто говорять, але Арсеній Петрович хоче встигнути до 2019 року, коли пройдуть президентські та парламентські вибори. Проте не зовсім зрозуміло, як втілити ініціативу в життя, адже чим ближче дата голосування, тим нижчою стає ККД законодавців. Втім, є простий спосіб довести реалістичність власних планів: зібрати 150 депутатських підписів під відповідним законопроектом та розпочати боротьбу за внесення змін до Конституції.

Значну реакцію викликало запевнення Арсенія Яценюка, що «Народний фронт» візьме участь у президентських та парламентських виборах. Для політичної партії участь у виборах – нормальний процес, і нічого дивного у цьому нема. Інша річ, що «фронтовики» після перемоги на парламентських виборах 2014 року взяли участь лише в останніх виборах в ОТГ, де представники «Народного фронту» здобули 27 мандатів. З 4500, за які боролися в останню неділю жовтня, та рівно втричі менше, ніж нараховує сьогодні парламентська фракція «фронтовиків».

Участь у з’їзді Володимира Гройсмана, який назвав себе «позапартійним коаліційним прем’єром», викликала неабиякий резонанс. Шкода, що Володимир Борисович забув про політичну силу «Вінницька європейська стратегія», наявність якої допомогла йому привести своїх людей до уряду. Проте справа зараз не у партії прем’єра, бо для нього альянс з «фронтовиками» на сьогодні виглядає шлюбом за розрахунком, бо претендувати на роль першої скрипки у політичній силі з великою кількістю політичних зірок він навряд чи зможе. Тому не варто переоцінювати присутність прем’єра на з’їзді, де Гройсман нагадав про необхідність ухвалити бюджет-2018 – головний на сьогодні для нього документ.

Євген МАГДА