Я люблю для себе розбирати багато актуальних тем як в робочих моментах, так і в особистому житті. Ось останнім часом стикаюся з повальної темою зрад…

Живе собі пара 10-27 років разом, погодки, протокол, разом ходять в гості і гордо називаються Сорокіни, Королеви та Хренови.

Але?! Йому 42-64, він заробляє гроші, добре виглядає (а якщо й ні, то гроші завжди згладжують ситуацію), в душі грайлива дитина, ведеться на провокації, ходить на полювання-рабалку-футбол і в принципі, як вони думають, ще цілком (хоча на другий раз уже важко заходити, мовчу за третій), а… від надмірної кількості енергії і амбіцій з’являються поруч музи Юлечки, Лидочки, Ганнусі (бажано до 30, а більш примхливі ще в подарунок і мізки хочуть)… і вони так щиро вірять в свою уявну могутність і сили, що часто навіть дуже кумедно стає спостерігати, як дід в 58 або 63 роки стає на очах Суперменом.

Вона – жінка цілком придатна, адекватна, звичайно ж з клімаксом за ручку і відсутністю фанатичного бажання до тваринного сексу, яка звикла до комфорту і стабільності, яка смиренно гладить, пере, варить суп і думає, що ось воно – щастя сімейного гнізда… Тому що її милий, після того як феєрично втішався з черговою нимфеткою, приходить додому і каже своїй 50-річній Світлані: “ти у мене найкраща”.

Буває по-різному, іноді вони навіть дозволяють закохуватися, але це розкіш…
І ось кожен раз я задаю питання – чому ви не розлучитеся і не будете жити в задоволення?

Ось цинічніше відповіді навіть я б не придумала – комфорт, як це?.. ділити все треба? звикати до нового? Це ж стрес…

Вони бояться… просто смертельно бояться, соколи крилаті, що коли буде погано, або трохи пізніше Юля зрозуміє, що цей старий дід уже їй не потрібен, та й взагалі рентабельність питання… а ось стара дружина буде і далі соплі витирати, гладити по лисині і радіти тому, що її чоловік ніколи їй не зраджує…

У мене своє ставлення до зрад, я завжди за чесність. Я за політику здорової конкуренції, а Бог у мене модератор та Антимонопольний комітет даного процесу. Я дуже чесна і вважаю що зради – це доля слабких і брехня не робить людину краще. Якщо ви виросли з відносин, приходить нова людина в життя і ти щиро радієш кожній хвилині. Навіщо жити з людиною, якої ти не радий і вона перестає бути для тебе еталоном? Встала і пішла. Крім того, скажу, що я дуже вдячна екс, які мене навчили багатьом понятійним речам. Яких я до сих пір багатьох люблю і поважаю як чоловіків.

Але я не поважаю зради… мені сумно від цього.

Марія Романова