Про перемир’я, як і про розведення сил та демілітаризацію селища Широкіне, залишається тільки мріяти. Ворог регулярно випробовує на міцність українських воїнів, регулярно веде вогонь по нашим позиціям із великокаліберних кулеметів, а цього ранку долучилися ще й міномети…

Військовослужбовець Збройних Сил України Вадим С. каже, що минула ніч видалась дуже неспокійною.

– Вночі ворог гатив із мінометів 82-го калібру, – розповідає Вадим. – Били дуже прицільно, але, на щастя, обійшлося без втрат. Ми постійно слідкуємо за обстановкою, на провокації не ведемося.

Останнім часом ситуація пішла на загострення. Бойовики намагаються прокопатися і зайняти так звану «сіру зону», щоб підкрастися до нас поближче. Якщо раніше відстань між нами була кілометр і більше, то зараз – 500-600 метрів.

Вадим – санінструктор у підрозділі. Запевняє, що до зими хлопці підготувалися добре. Набоїв, дров та медикаментів вистачає. Настрій бойовий.

Боєць на ім’я Микола тримає оборону під Широкине вже кілька місяців. За цей час пережив чимало. Каже, що бойовики геть знахабніли останнім часом. А перемир’я відверто зневажають.

– Вони постійно порушують усі перемир’я та Мінські угоди, – скаржиться Микола. – У нас тут літають і СПГ, мінами нас криють, буває гатять із крупного калібру «Бехи» чи «Зенітки». А стрілкотня не замовкає цілодобово. Сєпари раніше гатили тільки вночі, бо вдень працювала ОБСЄ. А зараз можуть і вдень постріляти. Тому ОБСЄшники до нас більше не їздять – НЕБЕЗПЕЧНО!

Допомагає нести чергування окопна улюблениця бійців, киця Маруся. Про наближення обстрілу «попереджає» безпомилково. Бійці кажуть, як тільки Маруся покидає позицію – за кілька хвилин чекай на «приліт».

Мобільна прес-група ОТУ Маріуполь