Минулої неділі Еммануель Макрон дав перше велике інтерв’ю журналістам телеканалів TF1 і LCI. У ньому він здебільшого говорив про економічну і соціальну політику – адже багато починань президента турбують французів. За даними Médiamétrie, трансляцію з Єлисейського палацу дивилися 9,5 млн. чоловік або 36,6% телевізійної аудиторії. Питання в тому, чи зумів Макрон їх у чомусь переконати. У всякому разі, провідні видання Франції, аналізуючи слова глави держави, вважають, що питання до нього залишилися.

Про що, власне, йшлося? Наприклад, про фінансове становище пенсіонерів. Так як соціальний внесок для 60% з них зросте на 1,7%, купівельна спроможність цієї категорії населення неминуче стане менше. На думку президента, зниження з 2018 року податку на житло, який для більшості громадян похилого віку скоротиться на третину, компенсує ці втрати. Але ось Lе Monde вважає, що Еммануель Макрон занадто оптимістичний. При пенсії 1200 євро в місяць (мінімальний поріг, при якому з пенсіонерів стягуються соціальні відрахування) плата бюджету становить 20,4 євро в місяць або близько 244 євро в рік. При щомісячних сум 2000 і 3000 євро це 408 і 610 євро відповідно.

Середній податок на житло дорівнює зараз, за даними INSEE, 783 євро на родину, але це дуже розпливчаста цифра, так як в різних муніципалітетах коефіцієнти сильно відрізняються. В результаті людина з доходом 1200 євро дійсно отримає деяку вигоду: він заплатить 244 євро соціального податку, але заощадить 261 євро на податок житловому. У той же час подружжю, де кожен отримує 1200 євро на місяць, необхідно віддати державі 1500 євро податку на житло і тут розклад виходить інший. Є і ще один неясний момент. Так, за оцінкою депутата від пропрезидентської LREM Жоеля Жиро, в 2018 році лише 600 тис. з 7 млн., які підпали під збільшення соціального податку пенсіонерів, отримають повну компенсацію. Частково втрати будуть заповнені 3,9 млн. підстаркуватих французів. За великим рахунком виходить, що значної частини пенсіонерів доведеться чекати 2020 року, коли житловий податок планується скасувати повністю. І це далеко від картини, намальованої Еммануелем Макроном.

Ще одна «хвора» тема – скорочення на 5 євро персоналізованої підтримки житла, на яку мають право деякі категорії населення при оренді. Наприклад, таку допомогу отримують студенти. В обгрунтування своєї позиції президент сказав, що «кожен раз, коли підтримка збільшувалася, зростала і орендна плата». Дослідження, проведене на замовлення уряду, показало, що зростання підтримки на 1 євро дійсно збільшує плату за житло на 78 центів. До таких же результатів прийшов і INSEE. Правда, Рахункова палата, в свою чергу, зазначила, що ця допомога є «основною грошовою вигодою», яку отримують домогосподарства зі скромними прибуткамі. Замість скорочення суми підтримки, палата пропонує інші варіанти вирішення проблеми. Скажімо, у випадку зі студентами її розмір можна пов’язати з тим, наскільки далеко вони знаходяться від будинку.
Однак є речі, з якими Le Monde погодилася повністю. Це щодо заяви Еммануеля Макрона про прямий взаємозв’язок між рівнем кваліфікації та неможливістю знайти роботу. «Рівень безробіття майже вдвічі вище для найменш кваліфікованих в порівнянні із середнім рівнем працівників і в три рази вище в порівнянні з найбільш кваліфікованими», – сказав президент.

Le Figaro сприйняла слова Макрона менш критично. Вона, зокрема, нагадала про його намір «захищати бідну Францію», провести «радикальну трансформацію суспільства» і «перегорнути сторінку з десятиліттями неефективності». «Я роблю те, що обіцяв», – цитує видання главу П’ятої республіки. Еммануель Макрон переконаний, що результати розпочатих ним реформ можна буде побачити через півтора-два роки.

Відповів він і тим, хто звинувачує його в зарозумілості і різких висловлюваннях. «Я буду продовжувати говорити, буду продовжувати дихати повітрям, розмовляти з нашими громадянами, іноді захоплюватися, коли я спілкуюся з ними і кажу, у що вірю», – пояснив свою позицію президент Франції. Йдеться, зокрема, про те, що він не так давно, характеризуючи ситуацію, вимовив слово «бордель». Помітивши, що це «популярний вислів», визнаний Французькою академією, президент пообіцяв в будь-якому разі завжди називати кішку кішкою зазначила L’Obs.

Макрон відкинув звинувачення в тому, що він є «президентом багатих». Пояснюючи своє бачення економіки, він навів приклад з альпінізму: «Якщо хтось кидає каміння в першу людину в зв’язці, впаде вся зв’язка». Те ж стосується бізнесу. Не можна нескінченно душити податками тих, хто працює на збільшення ВВП країни. Правда, він пообіцяв податки компаніям, що не реінвестують кошти.

В цілому ж склалося враження, що, починаючи потрібні Франції реформи, Еммануель Макрон іноді занадто поспішає діяти. В результаті деякі перетворення сходять з конвеєра «сирими», з неопрацьованим деталями, що дає козирі в руки його опонентам. Але ця обставина не скасовує необхідності йти вперед.

Галина Кирилович