Можна скільки завгодно вболівати за футбольний клуб «Барселона», захоплюючись грою чарівників шкіряного м’яча, але не можна підтримувати дії керівництва Каталонії, яке сьогодні спробувало провести референдум про незалежність. Тому що це не просто провокація і злочин, а й шлях до розвалу Іспанії. А такий розвиток подій центральна влада повинна присікати найжорсткішим, а часом і жорстоким чином.

Саме так і робить іспанська влада. І вона має рацію. Цілком даремно мер Барселони Ада Колау заявляє про те, що прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой має піти у відставку через дії іспанської поліції щодо учасників референдуму за незалежність Каталонії.

“Необхідно зупинити дії поліції, спрямовані проти мирного населення. Сьогодні і Каталонія, і вся країна повинні вимагати: “Рахоя у відставку”, – написала Колау в своєму Twitter.

Це – провокаційна і недоречна заява. Як недоречним є і звинувачення прем’єра Каталонії Карлеса Пучдемона на адресу іспанської поліції за те, що вона застосувала гумові кулі. Так, звичайно ж шкода, що постраждали люди, а таких уже налічується кілька десятків. Але, саме влада Каталонії несе всю відповідальність за те, що сталося там кровопролиття.

Щоб переконатися в цьому, досить згадати хронологію подій.

Отже, парламент Каталонії 6 вересня прийняв закон про проведення 1 жовтня референдуму, на який виносилося провокаційне запитання: “Чи хочете ви, щоб Каталонія була незалежною державою в формі республіки?”. Це – м’яка форма призову до сепаратизму, яка не має нічого спільного зі свободою волевиявлення. Тому, що результати референдуму апріорі були відомі. А ще тому, що Каталонія – це Іспанія і її жителі живуть за її законами і повинні підкорятися саме іспанським законам.

Звичайно, уряд Іспанії заявив, що референдум буде неконституційним і пригрозив його організаторам переслідуванням. Усе! Організаторам референдуму відкрито вказали на те, що вони виходять з правового поля.

Але, влада Каталонії проігнорували цей заклик. Вони пішли на провокацію. Пішли, незважаючи на те, що Надзвичайний пленум Конституційного суду Іспанії 7 вересня припинив дію прийнятого парламентом Каталонії закону. У суботу прем’єр Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що референдум буде проведений в будь-якому випадку. І це – слова провокатора і сепаратиста, а також головного винуватця в кровопролитті.

Він, як і вся влада Каталонії, залишився глухим до законної вимоги офіційного Мадрида. І все їх нинішні твердження про те, що “людям просто потрібно висловити свою думку” – цинічне лукавство. Адже людям пропонувалося висловитися не с приводу доречності чи недоречності встановлення пам’ятника футболісту «Барселони» Ліонелю Мессі, а здійснити акт, вже названий неконституційним!

Прояви центральна іспанська влада слабкість, почався б неминучий розпад цієї європейської держави. Нагадаю, що до складу Каталонії складу входять чотири провінції: Барселона, Жирона, Лерида і Таррагона. Чисельність населення всієї Каталонії складає більше семи з половиною мільйонів чоловік.

Це – майже в два рази більше, ніж в сучасних Грузії, Молдові, майже в чотири рази більше, ніж населення Латвії і майже в п’ять разів більше, ніж населення Естонії. Це – в кілька разів більше, ніж в Словенії і в 10 з гаком разів більше, ніж в Чорногорії! Як можна спокійно погоджуватися на таке істотне скорочення територій і населення Іспанії?! Як можна було офіційним Мадридом мовчазно погодитися на проведення референдуму в Каталонії, до підсумків якого потім апелювали би його організатори, вимагаючи виходу зі складу Іспанії?! Як можна було проявляти слабкість, логічним підсумком якої було б те, що по стопах Каталонії пішли б і в Наваррі або Галісії?! Що взагалі б могло залишитися від нинішньої Іспанії, не прояви її центральна влада жорсткість в боротьбі з каталонським сепаратизмом?!

Саме так, жорстко і дохідливо, потрібно припиняти по всіх усюдах будь-якого роду прояви сепаратизму. Тому, що ніколи і ніде не повинно бути так, щоб право націй на самовизначення превалювало над принципом територіальної цілісності держав.

Саме про це по всіх усюдах заявляє Азербайджан. Так, саме Азербайджан став першою державою з числа колишніх республік СРСР, який постраждав від сепаратизму. Це був вірменський сепаратизм. До чого він привів? До крові, жертв, етнічним чисткам, Геноциду в Ходжали. Так був відкритий горезвісний «ящик Пандори». Так було покладено початок появі і існуванню досі нових «заморожених» конфліктів.

І в Азербайджані, і в Україні, яка бореться з сепаратизмом, підтримуваним зовнішніми силами, це прекрасно розуміють. А отже, і в Баку і в Києві усвідомлюють правильність дій іспанської влади. При всій любові до гри «Барселони».

Хікмет Джавадов

Нагадаємо, що раніше свій коментар щодо референдуму в Каталонії давав відомий письменник Алекс Екслер