Ми вже розповідали про те, які переваги має життя у французькому селі. Сьогодні поговоримо про те, як виглядає покупка будинку з практичної точки зору. Оренди, звичайно, ніхто не відміняв, але знімання житла часто дорожче, ніж плата по кредиту, а в сухому залишку не приносить нічого. Тому орендувати житлоплощу, будь то квартира або будинок, вигідніше, якщо ви маєте право на соціальне житло, яке, до речі, буває дуже просторим і якісним. Всупереч стереотипам право на нього мають не тільки незаможні або біженці, що отримали притулок у Франції. У числі претендентів, наприклад, розлучені жінки з дітьми, причому, і при наявності гідної зарплати. Такі будинки і квартири знаходяться у веденні муніципалітетів. Буває також житло від великих компаній, які здають його своїм працівникам, надаючи певні пільги.

Але ми відволіклися. Припустимо, ви – звичайний середньостатистичний француз, який вирішив придбати будинок за містом. У вас є два шляхи, за якими ви можете піти, щоб знайти житло до душі. По-перше, можна звернутися в агентство. Найчастіше їх власники працюють по франшизі, придбаної у великих мережевих компаній. Тому одні й ті ж вивіски зустрічаються в самих різних регіонах. Плюс пошуку через агентство – в економії часу. Ви повідомляєте агенту з нерухомості прийнятний діапазон цін, побажання щодо будинку та земельної ділянки, а потім переглядаєте тільки ті варіанти, які відповідають цим вимогам. Мінус – в додаткових витратах у вигляді плати агентству, з яким ви уклали договір. До слова, довго шукати офіс нерухомості не доведеться: вони є у всіх великих селах і їх співробітники добре знають околиці.

Але робити все це зовсім необов’язково. Зараз роль величезного безкоштовного агентства грає інтернет. Наприклад, великою популярністю у Франції користується сайт www.leboncoin.fr, де є великий відділ, присвячений нерухомості. Там ви теж задаєте параметри, але гарантії того, що продавці повідомили правду, а виставлені фото не прикрашають дійсність, звичайно, немає. Невідповідності виявляться тільки при особистому відвідуванні. Зате ви спілкуєтеся безпосередньо з власниками і, якщо запропонований варіант підійде, витрачаєте тільки на сам будинок і нотаріуса. При цьому треба мати на увазі одну річ. Деякі власники намагаються продати своє житло як через агентство, так і безпосередньо. Тому можна поїздити по декількох адресах з агентом, а потім знайти будинок, що сподобався в інтернеті – адже платите ви тільки угоду, яка за відбулася за допомогою посередника.

Вартість залежить як від віку, стану і розміру будинку і ділянки, так і від його місця розташування. Це і регіон, і навіть конкретний населений пункт. Нерухомість в «розкрученому» туристичному селі буде дорожче, ніж у звичайному, хоча воно може перебувати поруч, а сам будинок не поступатися за якістю. Наприклад, у нас вартість п’ятикімнатного будинку площею 80-100 квадратних метрів варіюється від 100 до 200 тис. євро. Зате в Льонс-ля-Форе, де знаходиться безліч готелів і ресторанів, а туристи не переводяться навіть взимку, ціни з 130 тис. тільки починаються. Верхній поріг – 250 тис. євро. При цьому відстань між селами 10 кілометрів. Зрозуміло, є будинки і набагато дорожче. Можна знайти житло і за 300-400 тис. євро, але площа там буде значно більше. Як і розмір ділянки.

Дорога нерухомість, зрозуміло, на півдні, особливо на узбережжі Середземного моря. Те ж можна сказати про Ла Манші і Північне море – це не Ніцца, але літо все одно тепле, а пейзажі красиві. Багато будинків тут є літніми резиденціями парижан або куплені англійцями, доходи яких вище, ніж у французів. Втім, і в південних департаментах є села і містечка, де нерухомість коштує недорого. Але перш ніж «купуватися» на м’який клімат і пишну природу, треба подумати над причинами. Найчастіше, в цих населених пунктах і їх околицях серйозні проблеми з пошуком роботи. Наприклад, в Бессеж (Гар) навіть влітку, коли в південному напрямку спрямовуються натовпи туристів, стоять закритими половина магазинів і ресторанів. Бізнес треба вести круглий рік, а це невигідно – адже з колишнього шахтарського містечка після припинення видобутку багато хто виїхав.

Після того, як будинок обраний, можна спробувати поторгуватися. Адже потім ще потрібно буде платити нотаріусу, а це 6-7 тис. євро. Якщо нерухомість знайдена через агентство, то воно і буде служити комунікатором між покупцем і продавцем. А, враховуючи, що агентство зацікавлене в успішній угоді, то цілком може знайти аргументи на користь знижки. Бувають вперті продавці, але частіше за все знайти компроміс не так уже й важко. Тут ще важливо, хто продає будинок. Якщо це роблять спадкоємці, то важлива ступінь спорідненості з заповідачем. Чим далі спорідненість, тим більше податків продавець заплатить державі з усіма наслідками, що випливають. Іноді йому залишається 25-30 відсотків вирученої суми.

Перед тим, як угода відбудеться, покупцеві зобов’язані надати дані технічної експертизи будинку. Це об’ємний звіт, кожну сторінку якого він повинен підписати. Але більшість французів вважає за краще, щоб, крім офіційної перевірки, будинок з усіма комунікаціями подивився хтось із друзів або знайомих, яки розбираються в цьому. Так надійніше.

Переїзд може відбутися тільки через три місяці після підписання угоди про покупку в агентстві – тоді підписуються документи у нотаріуса, який вручає новому власнику ключ. З цього моменту він повноправний домовласник.

Наступного разу поговоримо про те, у скільки обходиться утримання будинку і які податки доводиться платити.

Галина Кирилович