Закон «Про зміцнення внутрішньої безпеки та боротьби з тероризмом», проект якого обговорюють зараз французькі депутати, повинен забезпечити контрольований вихід з режиму надзвичайного стану і запобігти новим ексцесам. Саме так обґрунтовує його необхідність уряд в особі міністра внутрішніх справ Жерара Колломба. Термін надзвичайного стану закінчується 1 листопада, а ситуація в країні хоч і стала спокійніше (великих терактів після Ніцци не відбувалося), все ж далека від ідеалу. Деякі аналітики вважають, що жорсткі заходи, передбачені під час НС, дали свої плоди і терористи знизили активність у Франції. Але тим більше резонів для превентивних заходів.

Правозахисники, проте, побоюються, що закон, якщо він буде прийнятий в нинішньому вигляді, призведе до тривалого обмеження традиційних для Франції громадянських свобод. «Заходи, задумані як тимчасове призупинення прав і свобод, гарантованих Конституцією, поглиблюються і увічнюються шляхом їх включення в звичайне право», – цитує Le Monde висновок Національної консультативної комісії з прав людини (CNCDH). А Бенедикт Жаннере, директор французького відділення Human Rights Watch, зазначає, що Франція «все частіше розширює адміністративні повноваження і знижує судові гарантії», а цей законопроект «стверджуючи виняткові заходи і вводячи в закон логіку підозри, перетинає червону лінію».

Що ж конкретно передбачає розроблений урядом документ? З точки зору журналістівLe Monde, що проаналізували його, деякі його положення дійсно дуже схожі на заходи, передбачені законом про надзвичайний стан. Наприклад, стаття 1 встановлює захисні зони під час проведення великих культурних і спортивних подій, в яких при наявності підозр дозволяється оглядати не тільки людей, а й транспортні засоби. Цей пункт корелює зі статтею 5 закону про надзвичайний стан. Стаття 2, дозволяє адміністративне закриття культурних будівель, повторює статтю 8, а стаття 3, яка передбачає «індивідуальні заходи спостереження», по суті санкціонує можливість домашнього арешту, як і стаття 6 закону про надзвичайний стан. Те ж стосується і обшуків з подальшим вилученням (статті 4 і 11 відповідно). Крім того, значно розширюється поняття «прикордонних територій», де прикордонна і повітряна поліція можуть проводити перевірки особистості. Під нього підпадає дві третини території Франції, що дало деяким депутатам підстави стверджувати, що цей пункт введений для боротьби з нелегальною міграцією.

Як же розцінювати такого роду ініціативи? Питання насправді складне. Причому, не тільки з юридичної, а й з емоційної точки зору. Франція – батьківщина прав людини, які раніше, ніж в інших місцях, були тут закріплені законодавчо. Тому будь-які обмеження сприймаються французами вкрай болісно. З іншого боку, головною загрозою для демократії зараз є зовсім не держава, а ісламські радикали, метою яких була і залишається диктатура фундаменталістів. Вони не зупиняються перед масовими вбивствами, в тому числі, і своїх одновірців, заради досягнення цієї кривавої химери. І навряд чи з ними можна справитися за допомогою закликів до людяності і інтеграції в європейське суспільство. Такий підхід утопічний, небезпечний і до того ж загрожує зміцненням позицій ультраправих націоналістів. Тому, основним завданням залишається забезпечення об’єктивного слідства і суду, чому законопроект абсолютно не перешкоджає.

Прийнятий він, швидше за все, буде в урядовому варіанті. За повідомленням Le Parisien, опозиційні депутати внесли в текст 480 поправок, але парламентська більшість в особі групи LREM-MoDem повернула документу первісний вигляд. Зникли і майже всі пом’якшувальні поправки Сенату. У той же час влада розуміє, що основними запобіжними заходами проти поширення тероризму залишається ефективна економічна політика (в тому числі, скорочення безробіття) і підтримка мусульман, які поділяють цінності Республіки і стали частиною французького суспільства. Про це також сказав Жерар Колломб, виступаючи перед Національною Асамблеєю.

Галина Кирилович