Вчора у Франції пройшли вибори в Сенат, які порадували республіканців і трохи заспокоїли соціалістів. Ротація торкнеться половини верхньої палати, хоча до радикальних змін не приведе.

Помірно праві зберегли більшість, отримавши на п’ять місць більше (148 замість 143), а соціалісти, на голову розгромлені під час битв за Єлисейський палац і депутатські крісла, зітхнули з полегшенням, усвідомивши, що не все втрачено (72 місця замість 86). Так, мер Парижа Анн Ідальго не приховувала, що «дуже щаслива» перемогою чотирьох сенаторів-соціалістів у французькій столиці. А ось у партії Еммануеля Макрона немає приводу для радості. У La République en marche буде всього 23 сенатських місця – скромний результат після тріумфу на виборах до Національної Асамблеї. З іншого боку, нічого несподіваного не сталося. І якщо лідер сенаторів-макроністов Франсуа Патриа і стверджував раніше, що LREM сподівається отримати від 50 до 60 сенатських крісел, це була, скоріше, політична бравада. Адже сенаторів обирають муніципальні і регіональні радники і мери, а під час останніх місцевих виборів президентської партії ще не існувало. Тому сприймати підсумки голосування, як поразку все ж не варто – виборщики просто віддали голоси своїм.

«У нас немає виборців. Ми починаємо з чистої сторінки. Ми не могли виграти або програти ці вибори, – цитує Le Figaro того ж Франсуа Патриа. – Реальні вибори в Сенат для нас пройдуть в 2020 році, коли у нас будуть муніципальні і регіональні радники». «Те, що відбулося сьогодні, є останнім сплеском старого світу, – вважає і член тимчасового керівництва LREM Бариза Хіарі. – Громадяни хочуть змін і вони ще не закінчені».

У той же час зовсім скидати з рахунків суспільні настрої і насторожене ставлення до реформ Еммануеля Макрона було б нерозумно. Муніципалітети, наприклад, стурбовані скасуванням житлового податку, який є для них однією з основних статей доходу. Крім того, багато французів побоюються змін у трудовому законодавстві, які з області прожектів, нарешті, перейшли в реальну площину. П’ять указів на цю тему президент підписав минулої п’ятниці, незважаючи на організовані профспілками маніфестації. «LREM сподівалася завоювати місця, але багато місцевих політиків не оцінили оголошені цього літа нововведення, такі, як секвестр державних субсидій місцевим властям, скорочення кількості робочих місць і поступове скасування податку на житло», – написав з цього приводу L’Obs.

Але як би там не було, підсумки виборів в Сенат ускладнюють становище Еммануеля Макрона і ставлять під сумнів ряд президентських починань. Наприклад, конституційну реформу. Змінити Конституцію Франції можна тільки зі схвалення 3/5 парламенту. Іншими словами, главі держави потрібно заручитися підтримкою 150 сенаторів, що поки недосяжно. Правда, Франсуа Патриа вже заявив про намір залучити нових прихильників. У цьому він, за його словами, покладається на здоровий глузд сенаторів. «La République en marche не збирається залишатися в нинішньому складі. Завтра інші люди можуть приєднатися до нас і ви побачите, що група збільшиться в порівнянні з тим, що є сьогодні. Реформи, запропоновані президентом і урядом, будуть розглянуті в Сенаті і отримають більшість», – оптимістично сказав месьє Патриа.

Однак реалізувати цей план буде непросто. «Я думаю, що конституційна реформа похована», – заявив в ефірі BFM депутат-соціаліст Люк Карвуна.

А представник республіканців Ерік Сіотті підкреслив, що сенатори від цієї партії стали «контрапунктом до абсолютної влади, яку бажає Макрон». Правда, як нагадує Le Figaro, Конституцію можна змінити за допомогою референдуму. «Деякі в оточенні президента запевняють, що він, не вагаючись, вдасться до цього способу», – пише видання.

Зате більш-менш ясно, хто не доставить Еммануелю Макрону неприємностей. Національний фронт не зміг отримати додаткових місць і його як і раніше представляють два сенатора.

Галина Кирилович