Повідомлення про Путіна, який після спілкування з Ангелою Меркель погодився на розміщення миротворців ООН по всій території, де працює СММ ОБСЄ, викликало у деяких людей легку ейфорію. Абсолютно дарма.

Насамперед варто пригадати, що тиждень тому російський президент не лише вперше погодився на можливу появу на Донбасі «блакитних шоломів». Він також дав зрозуміти, що в разі отримання Україною летальної зброї від США, територія конфлікту може бути розширена. Гіпотетичний удар на Маріуполь, спроба бойовиків просунутися на Харків та Запоріжжя, будь-яка інша ескалація бойових дій – серйозне випробування як для України, так і для Заходу. Тому його представники змушені сприймати навіть абсурдні пропозиції Кремля.

Також не варто вважати, ніби ввести миротворців – означає раз і назавжди вирішити конфлікт. На жаль, світовий досвід доводить, що це не так. Навіть в разі ухвалення Радою Безпеки ООН принципового рішення про направлення «блакитних шоломів» на Донбас, протягом кількох місяців буде тривати боротьба за склад контингенту, його повноваження та нюанси діяльності на сході України.

Мабуть, головне: Росія прагне за будь-якою ціну довести світовій спільноті, що на Донбасі відбувається громадянський конфлікт, тому буде і надалі закликати до «прямого діалогу Києва з Донецьком та Луганськом». Від успішності втілення цієї ідеї в життя залежить, зокрема, доля санкцій Заходу проти Росії, тому на нас чекає подальше маневрування Кремля та прагнення перекласти з себе відповідальність за збройний конфлікт на Донбасі.

Євген МАГДА