Хоча середньовіччя давно минуло, в деяких французів часом прокидаються гени їх далеких предків і вони тягнуть до суду… тварин.

В середні віки в ролі обвинувачуваних найчастіше виступали свині, але відповідати за всією суворістю тодішніх законів доводилося також козам, коровам, мулам, коням, собакам, кішкам і півням. Причому, всупереч поширеній думці, більшість цих процесів були кримінальними, а не пов’язаними з різного роду чортівнею. Всього історикам вдалося відшукати 92 протоколи подібних засідань, що відбулися на території нинішньої Франції з XIII по XVIII століття. Швидше за все, щось подібне відбувалося і раніше, але документів не збереглося.

Одним з перших в цьому ланцюжку став суд над свинею в 1268 році в Парижі: свиня з’їла дитину і була за це спалена. У 1313 повісили бика, що втік з стійла і проколов рогами перехожого. Страту провели прямо на місці злочину, але тільки після суду. Популярність ця історія набула, завдяки участі в ній брата короля Філіпа IV Шарля де Валуа, який і розпорядився затримати бика для розслідування. У 1386 році відплата наздогнала ще одну свиню, що розірвала обличчя дитині, а потім з’їла її. За перший злочин їй відрубали ноги і голову, за другий – повісили. Іноді траплялися і виправдувальні вироки. Хоча, як і в випадку з людьми, нечасто. Наприклад, в середині XV століття за аналогічним звинуваченням разом зі свинею залучили шістьох поросят, достовірних доказів провини яких виявлено не було. А свиню повісили за задні ноги.

Траплялися й кумедні випадки. Принаймні, такими вони здаються нам зараз. У 1690 році в Оверні відбувся процес над гусеницями, що поїдали урожай. Рішення судді гідно того, щоб його процитувати: «Вислухавши сторони та визнаючи справедливу скаргу мешканців, пропонуємо гусениці піти протягом шести днів, в разі ж невиконання цього оголошуємо її прокляттою та відлученною від Церкви». Більш того, комахам призначили цілком конкретне місце вигнання.

А юрист XV століття Бартолемі Шассене прославився завдяки вдалому захисту мишей. Коли його підзахисні не з’явилися в суд (цікаво уявити з якими обличчями чекали їх судді), він пояснив це тим, що пускатися в таку далеку подорож мишкам небезпечно – навколо нишпорять лисиці і сови. І його доводи були взяті до уваги. Потім Шассене домігся того, щоб кожну тваринку запросили на засідання окремо. Це в підсумку визнали неможливим і просто закрили справу – чого, власне, і домагався спритний адвокат.

Останній вирок тварині у Франції винесли в 1740 році, коли була страчена корова. Однак у середньовічних обвинувачів несподівано знайшлися послідовники в наші дні. Різниця в тому, що об’єктами переслідування на цей раз стали не свині, а півні. До того ж формально в суд викликають, звичайно, не їх, а власників.

Так, фермер Філіп Розентрітт з села Дрокур під Парижем отримав припис вбити шестимісячного півня Коко, який своїм співом ночами дошкуляв одному з сусідів. Фермер відмовився це зробити і не дарма: на повторному слуханні він відстояв життя птиці. Також мес’є Розентрітт уникнув 100 євро штрафу. Правда, йому довелося встановити на віконці курника віконницє, щоб вуличне освітлення не збивало півня з пантелику. Допомогло фермеру і те, що на його бік встали інші сусіди. Справа була в 2008 році.

Ще одна приголомшлива історія трапилася в Оверні (привіт гусеницям). В одному з сіл департаменту Пюї-де-Дом сусіди вимагали знищити курник, наголошуючи на шум і неприємний запах. Суд першої інстанції в Клермон-Феррані погодився з їх доводами, але при розгляді апеляції у Ріомі суддя визнав цю вимогу, як мінімум, дивною. Ось що він написав у вирішенні: «Курка до такої міри дурна тварина, що ще нікому не вдалося виховати її, навіть китайському цирку. Суд не буде залучати матроса за його човен, пекаря – за борошно, диригента – за скрипку, а мешканку села Салледе – за курку». Відшкодувати судові витрати довелося позивачеві. Це 1995 рік.

А ось, що сталося цього літа на Іль д’Олерон (острів в Атлантичному океані, що відноситься до департаменту Приморська Шаранта). Цей конфлікт ще не закінчений, але, швидше за все, вирішиться на користь півня на ім’я Моріс. Півню два роки і він, як і його побратими, має звичку кричати о шостій ранку, що дратує сусідів його господині Корінн Фессо. Справа теж дійшло до суду, але, на щастя, на сторону жінки і її голосистого друга встав мер села і більшість місцевих жителів. Мадам Фессо теж не стала втрачати часу дарма і створила петицію на захист свого вихованця: її підписали вже близько 30 тис. людей. При такій громадській підтримці птиці навряд чи щось загрожує, вважають журналісти, які розповіли про цю історію.

Що ж, у порівнянні з XIII століттям звичаї виразно стали м’якшими. А іноді трапляються події в ті часи просто неможливі, хоча і по-середньовічному дикі. У департаменті Кальвадос (Нормандія) подружня пара була викрита в тому, що двічі перерізала електричний кабель, призначений для того, щоб приводити в дію церковні дзвони. Подружжя, будинок яких знаходиться в 100 метрах від церкви, вважали їх занадто гучними. Цей «подвиг» вони зробили в минулому році.

Галина Кирилович