Спроби Кремля довести, що Росія спроможна на рівних конкурувати зі Сполученими Штатами та має підстави говорити про відновлення біполярного світу, стають все більш абсурдними. Парадокс у тому, що Путін фактично власноруч створив цю ситуацію.

Зауважу, що золотовалютні резерви Росії складають нині не менше 400 мільярдів доларів, і розраховувати на стрімкий економічний крах РФ не варто. Кремль готовий економити на всьому, крім пропаганди та армії, хоча Путін і оголосив про скорочення асигнувань на оборону. Тим часом, ухваленням санкційного закону, американська влада накинула зашморг на російські експортні можливості, які насамперед пов’язані з експортом енергетичних ресурсів. Нагадаю, що ЄС не наважився внести нафту та газ до переліку підсанкційних товарів, проте буде змушений докладати зусиль до подальшої диверсифікації джерел надходження енергетичних ресурсів.

Росія ж вступає до президентської кампанії, фінал якої запланований на 18 березня 2018 року – річницю приєднання окупованого Криму. Путін має наміри не лише вчетверте бути обраний президентом, але і зробити це у першому турі. США, відмовляючись від видачі неіміграційних віз росіянам, посилюють рівень опозиційності науковців та креаклів, але навряд чи зможуть вплинути на загальноросійські настрої. Пропагандистська машина Кремля впевнено промиває мізки мільйонам громадянам, створюючи з Росії фортецю, яка перебуває у ворожій облозі.

Дії на Донбасі та в Сирії всередині РФ подаються як боротьба проти американської загрози, а про переговори Волкера та Суркова пересічному росіянину розповідають вкрай мало, аби той не вважав, ніби Кремль може про щось домовлятися з головним суперником. Путін волів би отримати «велику домовленість» з Трампом, однак сьогодні шанси на це мізерні.

Перестановки окремих фігур в оточенні Путіна – це, за великим рахунком, сутичка щурів під кремлівським паркетом. Ставка на Трампа, якщо вона і була, не зможе зіграти через консолідацію американського істеблішменту. Показове втручання Росії у американські вибори зрештою зіграло проти Кремля. І тепер Путіну залишається лише сподіватися, щоб Вашингтон не розпочав нову гонку озброєнь, прагнучи зробити Америку знову великою, бо такий розвиток подій може спричинити вкрай негативний сценарій для РФ.

Євген МАГДА