Цього тижня громадськість несподівано дізналася, що десятки українських дітей поїхали до Москви та Петербургу для участі у програмі Россотрудничества «Здравствуй, Россия». Міністерство освіти та науки звично розвело руками (у нас канікули), батьки також не відмовилися від організації дозвілля дітей за федеральний кошт.

Подібні програми, як і зустрічі Путіна з дітьми та підлітками, є надзвичайно небезпечними. Політтехнологи та психологи добре знають, що через дітей найлегше дістатися до свідомості батьків. І якщо подібні речі в Україні відбуваються на четвертому році агресії Росії, то не варто дивуватися, коли колишні бійці АТО їдуть на заробітки до Білокам’яної.

Проте головна новина полягає все ж у іншому: в столиці України, на Подолі працює Російський центр науки та культури у Києві. Працює, з огляду на його сайт, доволі активно, з вогником. Центр є філією потужної та впливової організації Россотрудничество, повна назва якої – «Федеральное агентство по делам Содружества Независимых Государств, соотечественников, проживающих за рубежом, и по международному гуманитарному сотрудничеству». Ця структура працює вже майже 9 років, розбудовуючи «русский мир» всюди, де отримує для цього можливість, не шкодуючи на це зусиль та коштів.

Маю сказати, що «Россотрудничество» є фактичним оператором втілення гібридних технологій в Україні та країнах Європи, за його допомогою розквітали проросійські організації на Донбасі та в Криму, його завдання – створення мережі агентів впливу. Для класичної шпигунської діяльності у Росії є інші інструменти, тут справа більш важлива – вплив на мізки та свідомість, послідовний та масштабний. Грошей на це у Кремлі не жалкують.

Функціонування цього осередку «русского мира» на Подолі виглядає тим більш дивним, якщо згадати, ЯК працює Український культурний центр у Москві, що сталося з бібліотекою української літератури у Росії, пригадати кількість українських шкіл на території РФ (їх, нагадаю, нуль). Тому продовження його існування в Києві виглядає не помилкою, не далекоглядністю, навіть не #зрадою, а актом національного мазохізму.

Євген МАГДА