Компанія Adidas закриє 160 магазинів у Росії через збитковість бізнесу, оскільки РФ виявилася єдиним збитковим регіоном для спортивного гіганта. Це – хороша ілюстрація про те, як працюють європейські санкції, але його недостатньо для зміни політики Кремля.

Варто розуміти, що у західному світі сприйняття російсько-українського конфлікту, який є найбільшим у Європі за останніх 20 років, суттєво відрізняється віл сприйняття в Україні. Багато в чому – серед мляву інформаційну політику та зовнішньополітичну самоідентифікацію України, починаючи з моменту проголошення незалежності. Проте зрушення у бік реалістичності сприйняття, безумовно, відбуваються.

Кремль, публічно пошивши в дурні концерн Siemens поставками газових турбін до окупованого Криму, підклав собі свиню. Росія показала, що чхати хотіла на прагнення своїх партнерів зберегти обличчя в умовах існування санкцій проти неї. При цьому репутаційні втрати для великого бізнесу при наявності суттєвої конкуренції – небезпечний фактор, який може спричинити втрати у мільярди євро.

Хоча з Німеччини звучать протягом останнього часу заклики до зміни політики щодо Росії, їх не варто драматизувати: там триває передвиборча кампанія до бундестагу та підготовка до виборів канцлера. І тема відносин з Росією – одна з ключових зовнішньополітичних у агітаційній кампанії. Діюча голова уряду Ангела Меркель та її головний конкурент з СДПН Мартін Шульц подібних зовнішньополітичних кульбітів собі не дозволять, а «Альтернатива для Німеччини», вірогідно, прогнеться перед Путіним сильніше за лібералів та лівих.

Крім випадку з Adidas, варто зауважити на цікаву тенденцію: обсяги торгівлі між Росією та Німеччиною протягом 2012 -2016 років скоротилися вдвічі, з 80 до 40 мільярдів євро на рік. Тобто – санкції працюють, і заперечувати цього не варто. Проте є важливий критерій: інтерес німецького бізнесу до «Північного потоку-2», підкилимна боротьба за будівництво якого триває. Відмова від цього символу дружби Москви та Берліну, навіть за умови функціонування існуючого «Північного потоку» ( планова пропускна спроможність обох трубопроводів – 55 мільярдів кубометрів газу на рік), стане свідчення рішучості Німеччини впливати на Росію економічним шляхом.

Євген МАГДА