Молдова оголосила персоною нон грата Дмитра Рогозіна – відомого російського політика, колишнього лідера партії «Родіна», нині – віце-прем’єра з питань оборонно-промислового комплексу та відомого «яструба». Цей крок демонструє суттєві зміни у настроях на пострадянському просторі.

Рогозін належить до категорії агресивних націоналістів з непоганою освітою та імперськими переконаннями. Він, до всього, добре відомий на Заході не лише власними агресивними заявами, оскільки працював представником Росії при НАТО у той час, коли діалог між Кремлем та Альянсом ще був можливий.

Україна також не лишається поза сферою уваги Рогозіна. Восени 2003 року провокація біля острову Коса Тузла в Азовському морі, в напрямку якого почали будувати дамбу з Кубані, була спрямована на створення піар-приводів для керівників тодішньої партії «Родіна» – Рогозіна і Сергія Глазьєва, не менш відомого персонажа російської політики. «Родіна» тоді потрапила до Державної Думи.

Минулого тижня літак, на борту якого перебував Рогозін, румунська влада не пустила до повітряного простору Молдови. У такий спосіб відомого «яструба» позбавили можливості взяти участь у святкуванні в Тірасполі 25-ї річниці припинення Придністровського конфлікту, у якому Рогозін, за деякими відомостями, брав безпосередню участь на боці самопроголошеної ПМР. Цікаво, що у травні 2014-го після аналогічного інциденту Рогозін обіцяв Румунії повернутися до її повітряного простору на борту стратегічного бомбардувальника.

Рішення офіційного Кишиніва виглядає водночас очікуваним та несподіваним. Тамтешня влада серйозно розділена, і проросійський президент Ігор Додон шукає можливості для посилення повноважень та дрейфу Молдови до «русского мира». Тому рішення стосовно Рогозіна варто розглядати в контексті визнання Конституційним Судом Молдови нелегітимності референдуму, запропонованого Додоном, та зростання на пострадянському просторі готовності давати відсіч Росії навіть з боку формально нейтральних держав, якою є Молдова.

Євген МАГДА