На цьому тижні провідні ЗМІ Франції детально висвітлювали голосування по новим санкціям проти Росії в американському Конгресі. Тим більше, що свою лепту в обговорення актуальної теми внесли французькі та європейські чиновники. Їх стурбованість пояснюється просто: санкції, якщо вони будуть затверджені президентом США, торкнуться багатьох європейських компаній енергетичного сектора, в тому числі і французької Engie.

Тим ні менш, в пресі ця тема обговорювалася досить об’єктивно. L’Obs, наприклад, пояснила, що Росія фігурує в законопроекті разом з двома enfants terribles світової політики – Іраном і Північною Кореєю. Причому, одна з цих країн звинувачується в тероризмі, а інша – в заборонених ракетних запусках. Цією короткою ремаркою коментарі вичерпуються, але, як то кажуть, скажи мені хто твій друг … Те, що Путін під будь-яким приводом підтримує двох ізгоїв, які стали проблемою планетарного масштабу, ні для кого не є секретом.

Про саму Росію йдеться, що заходи проти неї приймаються як через спроби втрутитися в американські вибори, так і в зв’язку з анексією Криму і продовженням агресії на сході України. Заключним акордом, який ілюструє ситуацію, стали слова республіканця Еда Ройса: «Якщо нічого не буде зроблено, Росія продовжить свою агресивну політику».

L’Obs також підкреслює, що друзів Москви серед конгресменів можна на пальцях однієї руки перерахувати: 419 – за санкції, 3 – проти. Не сильно відрізняється і ситуація в Сенаті (98 – за, 2 – проти за аналогічним законопроектом). Проголосувавши за законопроект, парламентарії про всяк випадок обмежили і можливості президента США щодо скасування або ослаблення санкцій. Міжнародне французьке радіо RFI вже назвало це «унікальним механізмом», поява якого в нинішній ситуації не дивує. Адже Дональд Трамп ніяк не може визначитися зі своєю позицією по Росії, хоча його риторика і стала жорсткішою.

Правда, як вважає Libération, Трамп уже не відмовиться від своєї обіцянки підтримати законопроект. У американського лідера, ще не так давно говорив про намір налагодити відносини з Кремлем, просто немає вибору. На тлі розслідування зв’язків Дональда Трампа молодшого і зятя президента Джареда Кушнера з Росією не підтримка санкцій запросто може коштувати йому президентства. А такий розвиток подій в плани амбітного Трампа явно не входить. Доказом цього можуть служити слова прес-секретаря Білого Дому Сари Сандерс, яка заявила, що «адміністрація підтримує жорсткість тону щодо Росії, зокрема, шляхом запровадження санкцій». Вона, крім того, додала, що санкції будуть діяти «поки ситуація в Україні не буде повністю врегульована».

Окремим пунктом ЗМІ пишуть про можливий вплив санкцій на європейські компанії. L’Obs вважає, що теоретично під них можуть потрапити всі партнери проекту Nord Stream 2, який передбачає будівництва газопроводу в Німеччину вартістю 9 млрд. євро. В першу чергу, це французька Engie, німецькі Uniper (колишній EON) і Wintershall (BASF), австрійська OMV і англо-голландська Shell. Про те, що ситуація дійсно непроста і порушені серйозні інтереси, свідчить офіційна позиція Франції. «Цей законопроект в разі його прийняття дозволить вживати заходів щодо європейських фізичних і юридичних осіб», – цитує Le Monde прес-секретаря Міністерства закордонних справ Аньєс Рамот. На її думку, це не відповідає міжнародному праву.

Не в захваті від американської ініціативи і Європейська комісія, яка вважає, що під загрозою опинилося енергопостачання в ЄС. Теоретично європейці можуть відреагувати, закривши доступ компаніям з США до свого кредитного ринку. Але на практиці це малоймовірно. Швидше почнеться пошук компромісу, який дозволить узгодити інтереси. На даний момент вдалося домовитися, що санкції будуть стосуватися тільки газо- і нафтопроводів, що починаються на території Росії, а не проходять через неї. Цей момент, можливо, і справедливий. Через Росію, наприклад, транспортується нафта з Казахстану, який ніякого відношення до російської агресії не має. Однак, в цілому, позиція Європи викликає подив.

Хоча метою будь-якого бізнесу є отримання прибутку, є на світі речі набагато більш значущі, ніж теперішня вигода. До таких, наприклад, відносяться дотримання міжнародних домовленостей і принцип непорушності кордонів. Без поваги цих базових понять міжнародного права не може бути, в тому числі, і успішної економічної діяльності. Адже гроші, як і музи, люблять тишу, а не гуркіт гармат. І якщо бізнес в гонитві за довгим євро не в змозі поставити собі якісь моральні обмежувачі (в тому числі, відмова від співпраці з агресором), це за нього повинні зробити держави. Тим більше, що європейці не втомлюються повторювати про те, як важливо поважати закони. Жадібність вже стала причиною двох світових війн і не хотілося б експериментувати ще раз, приводячи людство в черговий кошмар.

Галина Кирилович