Текстова реконструкція подій зі слів очевидців:

“Дніпро, проспект Гагаріна, 92, кафе “Дом”. За столиком сидить група чоловіків і жваво обговорює якусь проблему.

– Ну добре, ну є у них хоч якісь мізкі? По правді, по совісті, по документам – ми скрізь праві. Ми вже сказали, що не відступимо, що їм тут ловити? – дивувався один з товаришів. – Та хто їх знає, ти ж сам бачиш – не доходить, – відповідає інший. – Так, друзі, спокійно. У нас дійсно вся правда на нашому боці. Нам треба показати, що ми непохитні, що розмову закінчено, – сказав третій.

– Та твою ж … Скільки вже показувати можна …

У цей момент до кафе під’їхала машина, з якої вийшло чотири людини, один трохи попереду, решта за ним. Вони рушили до компанії, чоловіки почали вставати з-за столу і йшли на зустріч …

– Вам що, суки, більше всіх треба ??? – вигукнув раптом один з четвірки, підняв автомат Калашникова і почав стріляти.

Перший з чоловіків, що розмовляли, Олексій Вагнер, воїн-доброволець 20-го мотопіхотного батальйону 93-ї бригади, позивний “Шах”, від отриманих поранень помер на місці. Другий, Максим Іващук, колишній боєць 11-го мотопіхотного батальйону 59-ї бригади, позивний “Щука” – також отримав важке поранення, помер він пізніше, вже по дорозі в лікарню. Третій – інший екс-боєць 20-БТРо, відомий волонтер і адвокат Едмонд Саакян, отримав поранення і впав.

Хтось із чоловіків першої компанії встиг дістати травматичний пістолет і відкрив вогонь у відповідь. Того, хто стріляв він поранив, і цим врятував інших – під чергами автомата ні у кого не було б шансів … ”

Двоє вбитих, п’ятеро поранених (четверо з них – сторона, що нападала) – ось ціна вирішення питання щодо володіння якимось земельним господарством. Так, все четверо нападників – це учасники організованого злочинного угруповання. Так, загиблі і поранені – АТОшнікі, які стали на захист прав громадян країни, яку до цього захищали на війні. Так, це велике і глибоке горе, але хотілося б акцентувати увагу на іншому.

Ситуація така, що для вирішення спорів та конфліктів в нашій країні прийнято вдаватися до силової допомоги не просто не з боку влади – а з боку криміналітету, який особливо навіть не намагається ховатися. При цьому, щоб протистояти бандитам, люди йдуть знову таки не до представників влади, а до тих, хто на їхню думку дійсно здатний захистити – до воїнів, яки вже робили це на фронті. І це легко пояснити однією єдиною фразою: рівень довіри до державних силових відомств і структур не просто нульовий – його немає в принципі!

Поки країна, в якій з одного боку воюють, а з іншого – розривають між собою олігархічні клани, в якій корупція бушує абсолютно у всіх ешелонах влади, в якій озброєні бандити безкарно чинять все, що їм заманеться, в якій, в кінці-кінців, самі законодавці (і про це всі знають) наймають цих озброєних бандитів для вирішення своїх інтересів – подібна ситуація не тільки буде повторяться все частіше і частіше, вона стане нормою. І це вже відбувається.

d0a4d180d0bed0bdd182d0bed0b2d0b0d18f-d181d0b2d0bed0b4d0bad0b0-d0bdd0b0-bereza-today-8-1812815d09dd0bed0b2d0bed182d0bed188d0bad0bed0b2d181d0bad0bed0b5-400x300-5824170

Load More…