Ми вже розповідали про французьких лікарів, та французьку швидку допомогу. Сьогодні третя, заключна, стаття цієї серії.

Стаціонари у Франції діляться на лікарні (hôpitaux) та клініки (cliniques). Перші – державні установи, другі – приватні. Власниками великих клінік з безліччю профільних відділень зазвичай є різні комерційні групи. Маленькі клініки (наприклад, стоматологічні) можуть бути у власності однієї людини, але таке трапляється рідко.

Істотної різниці в кваліфікації персоналу, оснащенні та умовах, в яких лікуються хворі, між лікарнями та клініками немає. Приватні стаціонари з фінансової точки зору забезпечені трохи краще, але це не впадає в очі та не впливає на якість наданої допомоги. Як правило, пацієнт може без проблем пройти всі необхідні обстеження і отримати потрібне лікування. Але якщо раптом з’ясується, що йому потрібні обстеження або процедури, яких в даному медзакладі не роблять, лікарі перенаправляють його в інше, до відповідного фахівця.

Багато докторів, що працюють в стаціонарах, паралельно ведуть прийом і лікують амбулаторно. Для пацієнтів це набагато зручніше, ніж кілька лікарів, які змушені постійно обмінюватись інформацією та узгоджувати дії. Крім того, в лікарнях та клініках можна здати аналізи, зробити УЗД і томографію, не лягаючи туди на лікування. Для цього достатньо просто мати напрямок, який може бути і з іншої медустанови. Де йому проходити обстеження, вирішує сам пацієнт. У будь-якому випадку, результати відправлять як йому, так і його лікарю.

Лікарняні палати найчастіше розраховані на одного або двох чоловік. Зазвичай, є можливість доплатити, щоб перебувати в палаті одному. Це ж стосується перебування родичів. Якщо хтось із них хоче залишитися з хворим, треба тільки заплатити за спальне місце і харчування. Характерних лікарняних запахів – ліків, дезінфекції та їжі – тут немає. Сніданки, обіди та вечері в палати доставляють в контейнерах. Причому, годують по-справжньому смачно. І це з урахуванням того, що багатьом пацієнтам запропонована дієта. Не дивно, що традиції приносити «домашнє» тут немає.

Режим відвідувань дуже ліберальний. Перша половина дня, як правило, присвячена лікарському огляду і процедурам, а з обіду й до вечора двері відкриті. Ніяких халатів і бахіл для проходу в палату не потрібно. Це стосується навіть пологового відділення. До матері і дитини, які з самого початку знаходяться разом, можуть безперешкодно приходити родичі і друзі. Вважається, що маленький чоловічок повинен з першого дня адаптуватися і виробляти імунітет. Більш того, лікарі радять майбутнім мамам брати з собою в пологовий будинок якусь ношену річ. Коли немовля народиться, її покладуть в ліжечко, щоб воно постійно відчувало близькість матері. І це при тому, що мама знаходиться від нього в кількох кроках. Батько може бути присутнім при пологах і практично відразу взяти новонародженого на руки.

Цікаво, що французькі лікарі не завжди чекають покладені дев’ять місяців. Якщо доктор вважає, що дитина готова до появи на світ раніше, пологи можуть прискорити. Дітям це не шкодить, а от жінкам істотно полегшує життя.

Ось така французька медицина – кваліфікована і людяна.

Галина Кирилович