21-е століття можна сміливо назвати ерою Інтернету. Інтернет приніс нам божевільні можливості щодо доступу до інформації, що стало як великим даром, так і великим прокляттям. Чому? А тому, що чим далі, тим сильніше люди починають зневажливо ставитися до знань. Якщо раніше для того, щоб отримати корисну інформацію, треба було докласти чимало зусиль і витратити на це чимало часу, то зараз це робиться в кілька кліків комп’ютерної миші.

Історія вчить нас, що найбільшу цінність завжди має те, що дається з найбільшою працею. Інформація в наш час настільки доступна, що для більшості перестає бути цінною. Настільки перестає, що люди все частіше і частіше навіть не спромагаються розібратися в суті питання, обмежуючись заголовками та описами. Поверховість стає рисою характеру сучасної людини. І це підтверджують численні дослідження різноманітних психологів і соціологів.

Особисто мені це стало особливо добре видно після старту роботи Bereza Today. Коли я ділюся матеріалом на своій сторінці в фейсбуці, то коротко пишу про що дана публікація. Якщо проблематика статті близька на даний момент соціуму, то вона отримує безліч лайків, перепостів та коментарів. А зараз – увага! Як мінімум половина коментаторів цього матеріалу навіть не спромагається перейти за посиланням та прочитати сам матеріал! Добре, я готовий зрозуміти людину, яка, прочитавши заголовок і опис не зацікавиться проблемою і йде собі далі. Нехай навіть перепостив (раптом іншим буде цікаво, чи щоб прочитати пізніше), але він не став висловлювати свою думку про те, про що не читав.

А як розуміти, коли люди починають мудрувати на дану тему, при цьому з їхніх коментарів явно видно, що саму статтю не читали? Або ставити питання на подобі “а про що там написано?” Люди, цим ви не тільки ображаєте роботу людини та нівелюєте його працю (адже автор витрачав час на те, щоб знайти тему, дізнатися подробиці, проаналізувати інформацію, детально все описати), цим ви ще й показуєте власний ідіотизм. Ви так не думаєте? Ок, подивіться (і прочитайте) на одну з останніх статей – про канадські автомобілі, та почитайте до неї коментарі. І цього мало? Добре.

Давайте проведемо невеличкий експеримент. В описі даної статті, я напишу нарочито скандальну новину: “Злочин, зрада і повна некомпетентність! Через те, що жоден чиновник не спромігся прочитати цей документ, Київ на два тижні залишиться без води, світла і хліба!” Після цього почекаємо добу і подивимося – який відсоток залишених коментарів буде просто реакцією на заголовок, при цьому люди саму статтю навіть не будуть читати. Мій прогноз – близько 50%, і це я з оптимізмом дивлюся на речі.

А в закінченні цієї статті, я хочу задати одне питання. У тому випадку, якщо наші громадяни охоче вступають в словесну перепалку і висловлюють свою думку, навіть не вникнувши в суть питання – то як ці ж люди поводяться на виборах? Кого, та керуючись якими критеріями, вони обирають? І чи відбивається це в підсумку на якості життя в країні? Задумайтесь про це.

Борислав Береза