У сусідній з Україною країні відбулась непересічна подія: Євген Шевчук, який протягом кількох років очолював невизнану Придністровську молдавську республіку, був змушений перебратися на територію Молдови.

Місцеві медіа додали певного драматизму ситуації, висунувши версію, що Шевчук перетнув Дністер на човні. Добре, що не вплав. Сам Євген Шевчук розповідає, що утік, щоб не стати жертвою всемогутньої у Придністров’ї служби безпеки фірми «Шериф», з якою, до речі, пов’язували його попередника на президентській посаді Ігоря Смірнова. Ось таким виходить політичний трилер, що більше нагадує дешеву оперетку.

Ситуація навколо втечі Шевчука виглядає тим цікавіше, що людина, яка змінила його у стерна невизнаної республіки, Вадим Красносельський, спробував інтенсифікувати діалог з молдовським президентом Ігорем Додоном. Лідери Молдови та ПМР намагатимуться реалізувати кремлівський сценарій реінтеграції країни, яка протягом тривалого часу була зразковим учасником «Східного партнерства». Цей факт, до речі, не грає на руку Шевчуку, та й він не надто міг розраховувати на особисте втручання Додона, якому не підпорядковуються спецслужби.

Проте ситуація навколо колишнього президента самопроголошеної республіки важлива не лише для Молдови. Казус Шевчука може стати чудовим сигналом для колаборантів на Донбасі. Адже вони теж часом вважають себе незамінними та потрібними Кремлю. Проте доля (п)резидента Шевчука – чудова для них ілюстрація. Саме час прибічникам РФ та адептам «русского мира» шукати можливості для переходу в Україну.

Євген МАГДА